Природничо-математичні дисципліни в Україні сьогодні мають низку величезних проблем. Учні не мають бажання йти до школи, згодом заклади вищої освіти не можуть набрати студентів, які в майбутньому мали б стати вчителями предметів природничо-математичного циклу. Сьогодні завданням вищої школи є зміна стану вивчення предметів природничо-математичного циклу у закладах загальної середньої освіти.
Це питання стало одним із ключових під час першої спільної наради ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, керівника Департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА з керівниками загальноосвітніх шкіл області та освітянських осередків ОТГ, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, викладачів та вчителів.
Нагадаємо, нараду присвятили питанням сприяння розвитку системи загальної середньої освіти та вдосконаленню освітнього процесу в них відповідно до завдань Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти, утвореної при Президентові України 16 лютого 2021 року.
Звичайний класно-урочний підхід у вивченні природничих дисциплін морально застарів
Так, за словами професора, декана фізико-технічного факультету Прикарпатського національного університету Івана Гасюка, в середньому кожен ЗВО, який готує фахівців за спеціальністю «Середня освіта. Фізика» набирає дуже мало студентів. Є заклади освіти, які набирають 2-3 студентів. Деякі педагогічні університети – жодного. У ПНУ ситуація на цьому тлі не найгірша – на цю спеціальність сюди приходять 6-8 абітурієнтів. Причому, майже 100% всі працевлаштовуються за спеціальністю. Інша справа, що директори навчальних закладів не можуть запропонувати їм гідної зарплати, і частина з них шукають місць роботи з вищою платнею.
«Такий жахливий дефіцит фахівців спостерігається на кількох спеціальностях: фізика, хімія, частково біологія, менше – математика. Випускників шкіл, здатних займатися цими спеціальностями, є значно менше. Зі стрімким розвитком IT-галузі і високими зарплатами там, ми маємо відтік абітурієнтів на природничих спеціальностях», – говорить Іван Гасюк.
Тому сьогодні, говорить професор Гасюк, гостро стоїть питання розробки методів формування позитивного ставлення до предмету загалом. Адже для кожного з нас визначальним у виборі професії і спеціальності для вступу був учитель. Тому на фізико-технічному факультеті організовують екскурсії для учнів, запрошують вчителів для спільних зустрічей. Однак, вважає професор Гасюк, ці зусилля треба активізувати і систематизувати.
«Мова про загальнодержавну технологію зацікавлення дітей у вивченні природничих дисциплін. Правильного впровадження, розуміння новітніх технологій у світі, в тому числі стем-технологій. Більшість учителів сьогодні розуміє стем-технології як використання ґаджетів та інтерактивної дошки. У випадку природничих наук не останню роль має відігравати експеримент. Треба навчити учня самостійно проводити такі експерименти, створювати новітні теорії дидактики і прив’язувати їх до дисциплін природничо-математичного циклу. Звичайний класно-урочний підхід у вивченні природничих дисциплін морально застарів. І може використовуватися тільки як один з елементів навчання. Необхідно застосовувати новітні підходи у педагогіці, методиці викладання. Дитину треба вчити не номінального матеріалу, а того, як знайти інформацію. І як її правильно застосувати», – пояснює Іван Гасюк.
Він також зазначає, що передовсім необхідно здійснити моніторинг усіх факторів впливу, аспектів того, що можна покращити, і куди рухатися системі освіти для покращення ситуації. Професор Гасюк пропонує для цього розробити проект, який ставив би собі за мету дослідження стану викладання циклів природничо-математичних дисциплін у школі – від матеріально-технічної бази кожної школи, компетенції вчителів, компетентності дітей, взаємодії навчальних закладів прикладного характеру, психологічних аспектів. А фізико-технічний факультет ПНУ готовий включитися в цю роботу.
У нас є дуже багато талановитих і перспективних вчителів
Те, що діти не вибирають природничі предмети в перспективі, залежить від вчителя, переконана доцент кафедри хімії середовища та хімічної освіти Прикарпатського національного університету Лілія Мідак.
Вчителі у школі чули про необхідність запровадження інновацій, новітніх технологій, але ніхто не знає, як і які саме технології впроваджувати, де їх брати. Це вчитель має зробити сам. А не кожен вчитель, стверджує Лілія Мідак, готовий до таких змін.
«У нас є дуже багато талановитих і перспективних вчителів, ми готуємо вчителів нової генерації, нового покоління. Але роль адміністрації не в тому, аби сказати «ви маєте впровадити інновації». Треба показати їм шлях до цього впровадження», – говорить Лілія Мідак.
Не останню роль тут відведено підвищенню кваліфікації вчителів. У нас в області, каже Лілія Мідак, є талановиті вчителі, які перемагають в конкурсах, мають чим поділитися, мають здобутки. Разом з тим в інституті післядипломної освіти досвідом з нашими педагогами діляться вчителі з інших областей. А наші вчителі… вчать освітян за межами Івано-Франківської області.
Дуже мало дітей здатні логічно мислити
Свого часу в Україні було зменшено кількість годин з математики. Як наслідок, сьогодні дуже мало дітей здатні логічно мислити, більшість показує низькі результати під час ЗНО, – каже вчителька математики Яблунського ліцею Солотвинської ОТГ Олександра Сметанюк.
Педагог стверджує, що ситуація критична. Немає серйозної мотивації учнів до навчання і вибору професії.
«Учні не бачать свого майбутнього з математикою. Знання подають в шаленому темпі. Кількість годин мізерно мала. Є проблеми з викладанням математики у старшій школі. Результати ЗНО цього року напевно покажуть ще більш критичний стан ситуації. Сьогодні країни, які лідирують у світі, крім зосередження на математичних навичках учнів, закладають у навчальних програмах з математики більше часу на творчі завдання прикладного змісту для мотивації і зацікавлення учнів. У нас же йде тільки подача матеріалу, а в старших класах учні зосереджуються на репетиторстві лише заради того, аби здати ЗНО», – зазначає Олександра Сметанюк.
Також вчителька каже, що варто покращити технічне забезпечення сільських шкіл, оскільки ближче до центру школи більш забезпечені, а окремі сільські школи не мають якісного інтернету, проекторів, дошок, комп’ютерів.
Добрий майданчик для вирішення проблем середньої загальної освіти
Фінансове питання після адміністративно-територіальної реформи для місцевих закладів освіти є дуже болючим. Особливістю нашої області є ще й те, що майже 40% її загальноосвітніх закладів розташовано у високогір’ї: а це – 219 закладів. У них навчається майже третина учнів. Найважливішим тут питанням є функціонування пришкільних інтернатів. Або, як було б доцільніше їх називати, пансіонів. В умовах гірських територій, коли погодні умови не є сприятливими, а доступ до гірських населених пунктів часто обмежений, ці установи виконують роль місць тимчасового перебування учнів. Сьогодні вони фінансуються з місцевих бюджетів, але ми маємо ставити питання про те, що фінансуватися і утримуватися вони повинні за кошти освітньої субвенції, – говорить директор Департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович.
Тому створення такого органу як Консультативна рада, вважає посадовець, є добрим майданчиком для вирішення проблем середньої загальної освіти на державному і місцевому рівнях. Що буде можливим, вирішуватимуть зусиллями місцевих органів влади. Однак багато питань все ж потребуватимуть винесення на вищий рівень. І те, що область має там свого представника в особі ректора ПНУ, дуже важливо.
Якщо говорити про кадрові питання, то вони є не менш болючими.
«50 % вчителів інформатики в області викладають інформатику, але вони не є інформатиками. Це – математики, фізики, вчителі інших дисциплін. А ми як держава повинні бути конкурентноздатними в динамічному світі. Те саме стосується біології. Лише 7% випускників шкіл ідуть вчитися на природничий напрямок. Це може призвести до того, що Україна матиме великі проблеми не тільки з педагогами, але й з фахівцями. І потенціал ПНУ в цьому аспекті є неоціненним. Чого вартий лише Міжнародний науковий центр «Обсерваторія». Це свідчить про те, що у природничого освітнього напрямку в Україні є перспективи», – говорить керівник Департаменту.
ПНУ може запропонувати Україні унікальну модель
Це справді унікальна модель, продовжує думку Віктора Кімаковича ректор ПНУ Ігор Цепенда. Цього року Прикарпатський університет спільно з Варшавським Університетом завершує відновлення астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван, на базі якої буде створено Міжнародний науковий центр «Обсерваторія». Тут, каже ректор ПНУ, можна буде влаштувати цікаву платформу для обдарованих дітей та їхніх вчителів для спільних досліджень молоді і науковців ПНУ та університетів Європи заради того, щоб учні полюбили природничі дисципліни, зрозуміли їх.
«Частку цього центру ми хочемо віддати учням. Ще один майданчик, який можна використовувати, – це Міжнародний центр зустрічей студентської молоді України та Польщі в Микуличині. Там буде створено величезний IT-хаб для прийняття рішень молодими людьми, де вони зможуть себе реалізовувати. Це ще одна платформа, яка дозволятиме формувати ширший кругозір наших учнів і увійти в зовсім інший освітній простір, використовуючи цю модель. І звісно, фізичне виховання, без якого не буде повноцінної особистості», – наголосив ректор ПНУ.
Також Ігор Цепенда зазначив, що в університеті бачать проблеми, які сьогодні виникають в підготовці фахівців за освітніми програмами «Середня освіта». Методисти університету бачать, що треба змінити в методиках, аби перебудувати систему навчання відповідно до запроваджуваних інновацій. За його словами, створення Центру інноваційних освітніх технологій ПНУ Eco-System дає унікальну можливість для всіх – викладачів-методистів, вчителів-методистів – створити цікаві базові методичні моделі для спільного опрацювання методик.
Таким чином, запевняє Ігор Цепенда, ПНУ готовий максимально надавати допомогу. Адже в університеті зберегли низку освітніх програм «Середня освіта», а це багатолітній досвід університету ще з тих часів, коли він був педагогічним інститутом. З іншого ж боку університет здатен оперативно розширювати і поглиблювати методику, бо ті зміни, які сьогодні відбуваються в освітньому просторі, вимагають блискавичного реагування. З наступного тижня ПНУ запропонує своїх спікерів і готовий розпочати предметну розмову.
«Ми можемо зробити достатньо цікаві пілотні проекти, які стануть моделлю для України. В цьому плані потенціал, який має наша область, є неоціненним, – зазначив Ігор Цепенда.
За результатами першої робочої зустрічі також було заявлено про необхідність створення робочих груп із предметних циклів, де освітяни могли б виробити спершу прості, а далі складніші методики з тих предметів, які важливі і потребують уваги.